Політика Хорватії
Політика Хорватії визначається парламентською, представницькою демократичною республікою, де прем'єр-міністр Хорватії є главою уряду в багатопартійній системі. Виконавча влада здійснюється Урядом і Президентом Хорватії. Законодавча влада належить хорватському парламенту (хорв. Sabor). Судова влада не залежить від виконавчої та законодавчої влади.
Парламент прийняв чинну Конституцію Хорватії 22 грудня 1990 року і прийняв рішення проголосити незалежність від Югославії 25 червня 1991 року. Конституційне рішення про суверенітет і незалежність Республіки Хорватія набуло чинності 8 жовтня 1991 року. З тих пір Конституція кілька разів змінювалася.
Виконавча влада
Президент Республіки (хорв. Predsjednik/ica Republike) — глава держави і головнокомандувач Збройними силами Хорватії, обраний на п'ятирічний термін. Уряд (хорв. Vlada) — головна виконавча влада Хорватії, яку очолює прем'єр-міністр, який має чотирьох заступників прем'єр-міністра, які також є міністрами уряду. Двадцять міністрів відповідають за конкретні дії.
Виконавча влада несе відповідальність за розробку законодавства та бюджету, виконання законів та керівництво зовнішньою та внутрішньою політикою.
Законодавча та судова гілки влади
Парламент Хорватії є однопалатним законодавчим органом. Кількість представників Сабору (депутатів) коливається від 100 до 160; вони обираються всенародним голосуванням на чотирирічний термін. Хорватська конституція та законодавство передбачають регулярні президентські та парламентські вибори, а також вибори префектів (президентів округів) та зборів, а також міських та муніципальних мерів та рад.
Хорватія має трирівневу незалежну судову систему, що регулюється Конституцією Хорватії та національним законодавством, прийнятим Сабором. Верховний суд (хорв. Vrhovni sud) — вищий апеляційний суд Хорватії, а муніципальні та окружні суди — суди загальної юрисдикції.
- У Хорватії є й інші спеціалізовані суди, господарські суди та Вищий господарський суд, суди з розгляду проступків та Вищий суд з розгляду проступків, адміністративні суди та Вищий адміністративний суд.
Хорватський конституційний суд (хорв. Ustavni sud) — судовий орган, який займається переважно конституційним правом. Її основне завдання полягає в тому, щоб вирішити, чи є оскаржувані закони неконституційними, тобто такими, що суперечать конституційно встановленим правам і свободам. Державна прокуратура представляє державу в судовому процесі.
Події 1848 року в Європі та Австрійській імперії принесли кардинальні зміни в хорватському суспільстві та політиці, спровокувавши хорватське національне відродження, яке сильно вплинуло на політичні та соціальні події в Хорватії. У той час Сабор і Бан Йосип Єлачич виступали за розрив зв'язків з Угорським королівством, підкреслюючи зв'язки з іншими південнослов'янськими землями в межах імперії. З'явилося кілька відомих хорватських політичних діячів, таких як Анте Старчевич, Євген Кватернік, Франьо Рачкі та Йосип Юрай Штроссмайер. Період неоабсолютизму супроводжувався Австро-Угорським компромісом 1867 року та Хорватсько-угорським врегулюванням, яке надало обмежену незалежність Хорватії.
Цю статтю підготовлено за допомогою ШІ на основі кількох новинних повідомлень; наша редакція перевіряє її відповідно до редакційних принципів. Редакційні стандарти · Повідомити новину й контакти
Коментарі 0